Сьогоднішній день – це день спільного болю та спільної пам’яті. Голодомор — це не розділ з підручника історії, це трагічна сторінка минулого у величезної кількості українських родин, про яку не потрібно забувати.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Нехай пам’ять про минуле буде запорукою нашої єдності та гідності.

Ми пам’ятаємо. Ми сильні. Ми – Україна

- Так пахне хлібом, дуже пахне хлібом, мамо!

У хаті де холодна та порожня піч.

- І вчора пахло ним точнісінько, так само.

Гострив хтось косу, насувалась ніч.

- Ходімо мамо, в поле разом із женцями,

Собі нажнемо жита, зв'яжем у снопи.

Намелем борошна та будем з буханцями.

- Сніги лягли на поле, доню, потерпи.

- А хто з косою ходить біля хати, коли негода й вітер завива?

Мовчить... пішла у вічність мати.

Голодомор - страшні його жнива...

Ірина Кривонос «Пахне хлібом»